- вимолити
- I см. вимолювати
II
вы́молить
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
вимолити — див. вимолювати … Український тлумачний словник
вимолити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимолений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимолити … Український тлумачний словник
випросити — випрошувати (просячи, домогтися чого н. / одержати що н.), випрохати, випрохувати; виблагати, вимолити, вимолювати (благаючи); виплакати, виплакувати (зі сльозами благаючи); виканючити, виканючувати, вициганити, вициганювати, циганити, визудити,… … Словник синонімів української мови
выблагати — гам, гані, Пт. Вимолити, прохаючи, домогтись чогось … Словник лемківскої говірки